Сучасні суспільні процеси характеризуються зростанням кількості кризових ситуацій, зумовлених соціально-політичними, економічними, природними та техногенними чинниками, що істотно впливають на психічний стан особистості та функціонування суспільства в цілому. Реалізація прав, соціальна активність і життєдіяльність людини в таких умовах ускладнюються виникненням масштабних криз і надзвичайних подій, наслідками яких стають психологічні травми, порушення адаптації та зростання соціальної напруженості.
Надзвичайні ситуації у вигляді стихійних лих, катастроф, аварій, війн тощо, породжуються природними, антропогенними та техногенними факторами.
Це проблема світового масштабу. Вона викликана, перш за все, протиріччями у взаємодії людини з навколишнім середовищем, а також особливостями господарської та виробничої діяльності. Значна кількість природних і техногенних процесів не є стихійними лихами до того часу, поки вони не є загрозою для здоров’я і життя людини, її діяльності. В силу ряду демографічних змін і спрямованості науково-технічної політики людство само йде назустріч різним небезпекам і само є потенційним джерелом не тільки виробничих аварій та катастроф, а й нерідко своєю діяльністю провокує стихійні природні і техногенні явища. Так, за статистикою, близько 80 відсотків випадків виникнення таких подій пов’язане з діяльністю людини.
У зв’язку з цим вивчення освітнього компонента «Кризова психологія» є важливим для формування у здобувачів вищої освіти системних знань про психологічні механізми реагування на кризу, а також розвитку професійних навичок психологічної допомоги й підтримки осіб, що опинилися в кризових життєвих обставинах.
- Teacher: Олена Ставицька